Коли приходить день поважний,
Побудьте трохи легковажним,
А ще — дарунками покритий,
Цілунками поваги вмитий.
Бо ж як говориться в народі —
Не буде хай на перешкоді,
А буде щастя в кожній миті,
Вам неба чистого блакиті!
Хтось написав листа,
Що в тебе сьогодні свято.
Будують до щастя моста,
Щоб ступати по ньому завзято.
Тож сміливо йди по мосту,
Збирай всі краплини долі,
Здійсни мрію свою
І купайся завжди у любові.
З днем народження щиро вітаю!
Сил, здоров`я нехай вистачає!
Люди вік свій рахують, я знаю,
Але це лише відволікає.
Непомітно ось так, крок за кроком,
Наближається старість й надалі.
Приголомш її сміху потоком
Та чкурни ти від неї подалі!
Чим спритніше — тим краще! Хай буде
Тебе довго та старість шукати,
Ну а потім і зовсім забуде.
Ось чого хочу я побажати!
Підіймайся вже з подушки,
Досить в день святковий спати.
Вже час смикати за вушка —
З днем народження вітати!
Раз — за успіх, два — за щастя,
Три — за те, щоб сталось диво,
Разів сто — за дні квітчасті...
Скільки років — неважливо!
Колись приніс тебе лелека
З країв небесних ніс далеко.
Сьогодні він прислав листа,
Де побажав тобі добра.
І залишив зерно свободи,
Щоб ти зберіг красиву вроду.
Я ж, як лелека не літаю,
Та з Днем народження вітаю!
Енну кількість років тому лелека приніс в дім маленьку людину і сказав її оберігати. Ця людина виросла чарівною і доброю. То ж лелека просив передати, що усі її мрії обов’язково здійсняться. І ця людина — ти! Вітаю з Днем народження!
Бажаю відшукати тобі горщика з золотом лепрекона, бути крутішим, ніж варені яйця, солодшим за цукерочки, більш гарячим, ніж перець чилі, а не просто крутитись як білка в колесі. Вітаю з твоїм Днем!
Колись давним-давно,
В садочку щось росло.
І в той незвичний час,
Лелека скинув вас.
Отож-бо вас вітаю
З річницею тих днів,
І щиро вам бажаю
Тарілки пирогів!
Впав чи з даху чи з небес?
Може ніс тебе лелека?
Чи знайшов у лісі пес...
Загалом ти десь здалека.
І у свято побажаю — не губитися ніколи
Щоб усе своє життя був щасливим і здоровим.
І любові побажаю.
З Днем народження вітаю!
Нехай збудуться мрії таємні,
Щоб жилося усе ж недаремно,
Щоб з роками лише молодіти
Дозволяли й онуки, і діти.
Що любити хотілося світ,
Додавав аби Бог юних літ,
Почуватись завжди на всі сто,
І жилося усі років сто!